Події

Неодноразово мені доводилося відповідати на запитання: "Чи варто бути місіонером в Кенії, де 70% населення – християни?" Я і сам не раз запитував себе: "Що ми робимо в країні з таким високим відсотком християнства?"

І завжди за цим питанням поставали наступні:

  • чому в країні з такою великою кількістю християн відбувається повна деградація суспільства?
  • чому в християнській державі рівень захворювання на СНІД перевищує позначку 50%?

У пошуках відповідей я став вивчати цю країну, і ось що з цього вийшло.

Ми дуже помиляємося, думаючи, що розуміємо і знаємо справжню Кенію.

Статистика, згідно з якою Кенія на 70% християнська нація, давно застаріла. У кращому випадку сьогодні себе називають християнами близько 60%, більшість з яких – номінальні християни (щось на зразок православ'я в наших країнах). Вони ходять в євангельські церкви час від часу, але їх християнство на цьому і закінчується. За межами церкви ці люди живуть аморальним, далеким від Бога життям. Таким чином, ми можемо говорити, що християн в Кенії не більше 10%.

Язичництво в Кенії вже багато років не втрачає своєї сили і впливу, більш того, воно зміцнює свої позиції, оскільки серед населення має місце масове розчарування в християнстві.

Іслам інтенсивно розвивається і захоплює все нові території країни.

У Кенії є сім великих регіонів, де понад 90% населення сповідують іслам. Це Mandera, Wajir, Garissa, Lamu, Kilifi, Kwale, Tana River. Ще в трьох регіонах кількість мусульман сягає 50-70% населення.

Кенійська – далеко не християнська нація і, що б не говорила застаріла статистика, ця країна потребує Ісуса Христа. Але, на жаль, склалося так, що в основному вся активна місіонерська діяльність ведеться саме там, де головним чином проживають християни – номінальні, але, все ж, християни.

У Кенії безліч племен, які не знають Ісуса. Племена Борана, Бурдж, Габро, Сомалі, Баджуні, Суахілі, Діго, Міджікенда, Ормас більш ніж на 90% не є християнами, і переважна більшість з них ніколи не чуло історії, що несе людині надію на життя – історії Христа.

Кенія потребує активної місіонерської роботи, але, напевно, нам варто звернути увагу саме на ті племена, які до сих пір не чули про Христа.

Однак, це проблема християнства не тільки в Кенії, але і в багатьох інших країнах, де ми роками і десятиліттями досягаємо одних і тих же людей і, м'яко кажучи, не звертаємо уваги на тих, хто ніколи не чув про Христа.